Ірина Шматко, психолог

 

Розлади навчання в дітей: поради батькам

Поради, як допомогти дітям із розладами навчання поліпшити успішність у школі й підвищити самооцінку

Згідно зі статистикою, розлади навчання мають щонайменше 10 % людей. Однак у суспільстві існує безліч міфів про ці розлади. Спробуймо спростувати ці міфи і з'ясувати, як дитині з тим або іншим розладом поліпшити успішність у школі й підвищити самооцінку.

Що таке розлади навчання?

Насправді немає чіткого й загальноприйнятого визначення розладів навчання. Оскільки розлади навчання мають різну природу, уже довгий час не припиняються суперечки між представниками різних наук про сутність цього явища. Як наслідок, у наш час існує як мінімум дванадцять визначень розладів навчання.

 Незважаючи на розбіжності, думки вчених сходяться на тому, що:

1. Розлади навчання виявляються в низькому рівні успішності дитини в школі. Такі діти мають значну різницю між потенційним і реальним обсягом знань.

2. У дітей із розладами навчання неоднаково розвинені різні сфери (мовленнєва, фізична, навчальна та сфера сприйняття).

3. Розлади навчання не залежать від оточення дитини або атмосфери в школі.

4. Причинами розладів навчання не є затримка розумового або емоційного розвитку.

Причини розладів навчання

Причини розладів навчання до кінця не вивчені. Водночас учені виділяють такі загальні закономірності:

• деякі діти дозрівають і розвиваються повільніше, ніж їх однолітки. Унаслідок цього вони не можуть опанувати шкільну програму. Цей розлад навчання називається «затримка розвитку»;
• деякі діти з нормальним зором і слухом можуть неправильно інтерпретувати зорові та слухові сигнали через ті чи інші нез'ясовані порушення нервової системи;
• травми, отримані до народження та в ранньому дитинстві, стають причиною проблем із навчанням у старшому віці;
• діти, народжені передчасно, і ті, які мали проблеми зі здоров'ям одразу після народження, іноді відчувають труднощі з навчанням;
• розлади навчання можуть передаватися у спадок;
• розлади навчання частіше трапляються у хлопчиків, ніж дівчаток. Імовірно, причиною цього є те, що хлопчики дозрівають повільніше, ніж дівчатка.

Ранні ознаки розладів навчання

У дітей із розладами навчання можна виявити широкий спектр симптомів. До них належать: проблеми з читанням, математикою, сприйняттям, письмом, усним мовленням або розумовими здібностями. Гіперактивність, неуважність і розлади сенсорної системи також можуть бути пов'язані з розладами навчання, але самі по собі ними не є.

• Головна ознака розладів навчання – це значна різниця між досягненнями дитини у певних сферах та її загальними розумовими здібностями. Розлади навчання зазвичай стосуються п'яти сфер:
• усне мовлення: затримки, розлади й відхилення у слуховому сприйнятті й ​​мовленні;
• письмо: труднощі з читанням і письмом;
• арифметика: труднощі при виконанні арифметичних дій або розумінні базових арифметичних понять;
• мислення: труднощі при систематизації та інтеграції думок;
• пам'ять: утруднене запам'ятовування інформації.

До симптомів, пов'язаних із розладами навчання, також належать:

• низькі результати в групових тестах;
• утруднене розрізнення розмірів, форм, кольорів;
• труднощі зі сприйняттям часу;
• неправильне сприйняття власного тіла;
• неправильний порядок звуків і букв при читанні й письмі;
• незграбність рухів;
• погана зорово-моторна координація;
• гіперактивність;
• труднощі при копіюванні зразків;
• повільність виконання завдань;
• погані організаційні навички;
• вказівки та інструкції спантеличують дитину;
• труднощі при абстрактних міркуваннях і вирішенні завдань;
• неорганізоване мислення;
• одержимість певною темою або ідеєю;
• погана короткострокова або довгострокова пам'ять;
• імпульсивна поведінка, необдумані дії;
• нестійкість до фрустрації;
• неспокійний сон;
• погані взаємини з однолітками;
• надмірне збудження під час групових ігор;
• надмірна прихильність до тієї чи іншої людини;
• затримки розвитку у певних сферах (наприклад, розвитку моторики, мовлення тощо);
• поведінка, що часто не відповідає ситуації;
• нездатність передбачати наслідки своїх дій;
• дитина все бере на віру, часто піддається впливу однолітків;
• часті зміни настрою;
• погана адаптованість до змін навколишнього середовища;
• дитина часто відволікається й відчуває труднощі з концентрацією уваги;
• труднощі при прийнятті рішень;
• почергове використання обох рук як провідних;
• труднощі при здійсненні послідовних дій.

Коли ви намагаєтеся знайти в дитини будь-які з перерахованих вище симптомів, вам потрібно пам'ятати таке:

• усі симптоми в однієї людини не зустрічаються;
• деякі симптоми зустрічаються частіше, ніж інші;
• практично в кожної людини є як мінімум 2–3 симптоми;
• кількість симптомів, які є в дитини, не означають, легку чи важку форму має її розлад. Ступінь тяжкості залежить від того, чи є симптоми хронічними та в яких поєднаннях вони виявляються.

Що робити батькам, які підозрюють у дитини розлади навчання?

Батьки повинні звернутися в школу, щоб фахівці провели з дитиною тестування. Якщо тести покажуть, що дитина потребує спеціального навчання, учителі можуть порекомендувати батькам заклад, де вона може його отримати.

Водночас потрібно повести дитину до педіатра для повного медичного огляду. У результаті такого огляду можуть бути виявлені проблеми із зором або слухом, здатні викликати розлади навчання.

Як розлади навчання в дитини впливають на батьків

Дослідження свідчать, що батьки більш гостро реагують на розлади навчання, ніж на інші особливості дитини. Наприклад, якщо дитина має затримки у фізичному чи розумовому розвитку, батьки дізнаються про це в перші тижні її життя. Однак розвиток дитини з розладами навчання в дошкільному віці часто відбувається без особливих ознак, батьки при цьому навіть не здогадуються про проблему.

Коли вчителі повідомляють батькам, що їхня дитина має розлад навчання, найбільш поширеною реакцією є заперечення. У батьків цей етап може тривати довгий час, тому що вони рідше стикаються зі щоденними фрустраціями й невдачами дитини.

Дослідження американських психологів підтверджують, що батьки переживають цілу низку емоцій, перш ніж зможуть прийняти дитину та її проблему. Послідовність таких емоцій при цьому абсолютно непередбачувана. Одні батьки пропускають певні стадії, а інші залишаються на тій чи іншій стадії упродовж довгого періоду. Однак загалом вони проходять такі етапи:

• заперечення: «Нічого страшного не сталося», «У мене в дитинстві теж так було», «Він переросте»;
• звинувачення: «Ти поводишся з ним як з маленьким», «Ти занадто багато чого від нього очікуєш», «Це він успадкував від тебе»;
• страх: «Може, вони не говорять мені про справжню проблему?», «Чи, може, насправді все гірше, ніж вони говорять?», «Він зможе коли-небудь одружитися, вступити в університет, знайти роботу?»;
• заздрість: «Чому він не може бути таким же, як його сестра?»;
• смуток: «Якби не розлад, він би міг досягти багато чого»;
• торги: «Краще почекати до наступного навчального року», «Якщо ми будемо рухатися далі, можливо, зможемо вирішити проблему»;
• злість: «Учитель нічого не розуміє», «Я ненавиджу цю школу»;
• почуття провини: «Моя мама була права: потрібно було краще займатися з дитиною з раннього віку»;
• ізоляція: «Ніхто не дбає про мою дитину», «Ми з тобою залишилися удвох, ніхто нас не розуміє»;
• уникнення: «Потрібно спробувати новий метод лікування – я читав, що він має позитивні результати», «Ми будемо міняти лікарів, доки не почуємо, що цей розлад можна вилікувати».

Непередбачуваність реакції батьків може бути пов'язана ще й з тим, що батько й мати проживають різні стадії (наприклад, звинувачення й заперечення). Це може викликати додаткові складнощі у їх спілкуванні.

Однак при правильній допомозі дитині з розладами навчання можна домогтися значного прогресу. Є багато прикладів, як діти з різними розладами згодом ставали успішними юристами, менеджерами, лікарями... У наш час, коли розроблено спеціальні навчальні програми, допомогти дітям із розладами навчання стає простіше.

Рекомендації для батьків

1. Приділяйте дитині стільки часу, скільки їй буде потрібно. Вислухайте її і постарайтеся зрозуміти, що вона хоче вам сказати.

2. Забезпечте дитині достатній фізичний контакт. Торкайтеся її, обіймайте тощо.

3. Заохочуйте сильні сторони дитини, її інтереси й таланти. Урівноважуйте ними недоліки й розлади дитини.

4. Хваліть дитину, посміхайтеся їй і дружелюбно поплескуйте її по спині якомога частіше.

5. Приймайте дитину такою, якою вона є. Будьте реалістами у своїх очікуваннях і вимогах.

6. Заохочуйте дитину дотримуватися загальноприйнятих правил і розпорядку дня, брати участь у сімейних заходах.

7. Якщо дитина погано поводиться, поясніть їй, як ви ставитеся до її поведінки. Запропонуйте їй більш прийнятні моделі поведінки.

8. Допоможіть дитині виправляти свої помилки, подаючи приклад того, що необхідно робити.

9. Не прискіпуйтеся.

10. Давайте дитині домашні обов'язки, що відповідають її віку та здібностям.

11. Якомога раніше давайте дитині кишенькові гроші. Допоможіть їй спланувати, як їх витратити.

12. Купуйте дитині іграшки та ігри, що сприятимуть її розвитку. Грайте з нею в розвивальні ігри.

13. Читайте дитині книги, які їй подобаються, обговорюйте прочитане. Заохочуйте дитину ставити запитання.

14. Розвивайте здатність дитини зосереджуватися, усуваючи фактори, які відволікають (наприклад, відведіть їй окреме місце для навчання та ігор).

15. Не зациклюйтеся на шкільній програмі. Головне, щоб дитина розвивалася у її індивідуальному темпі. Заохочуйте дитину за це.

16. Зводіть дитину в бібліотеку, запропонуйте їй вибрати книгу, яка буде для неї цікавою.

17. Читайте книги, які читає дитина.

18. Заохочуйте дитину читати книги. Купуйте їй книги, читайте разом із нею, обговорюйте прочитане.

19. Допомагайте дитині розвивати самооцінку. Поясніть їй, що вона повинна перевершувати саму себе, а не однолітків.

20. Заохочуйте дитину гратися та спілкуватися з однолітками, допомагати тим, хто навколо.

21. Демонструйте позитивний приклад. Показуйте дитині, чим ви цікавитеся, діліться з нею своїми думками.

22. При потребі консультуйтеся з фахівцями. Це допоможе вам краще зрозуміти, що необхідно дитині для успішного навчання.

 https://childdevelop.com.ua/articles/school/5817/