Учням, батькам

Найбільш ефективними способами підвищення стресостійкості та профілактики психічного здоров’я є наступні:

1. Визначте природу свого стресу: знайдіть першопричини. Знайдіть час побути наодинці із собою і записати в блокноті все, що викликає у вас занепокоєння.
2. Складіть план по зменшенню впливу стресу на ваше життя. Включіть до свого режиму дня обов’язковий відпочинок. Виявивши джерела стресу, намагайтеся менше приділяти їм часу. Замініть це заняттям хобі, спілкуванням з приємними для вас людьми, рідними, близькими.
3. Поділіться своїми проблемами з іншими людьми. Це можуть бути друзі, родичі та колеги. Не залишайтеся наодинці зі своїми переживаннями.
4. Якщо можливо, вирішуйте тривожні ситуації невідкладно. Не приховуйте образи, одразу вирішуйте робочі/учбові конфлікти. Якщо стрес викликають невизначені події і сценарії, продумайте їх детально і прийміть рішення настільки швидко, наскільки це можливо.
5. Уникайте або максимально обмежуйте час спілкування з людьми, які вам не приємні.
6. Будьте зібрані і стримані, намагайтеся контролювати прояв негативних емоцій стосовно оточуючих.
7. Підтримуйте фізичну активність. Заняття спортом, медитативні техніки, свіже повітря і фізичні навантаження допоможуть зняти психічну напругу.
8. Робіть масаж, приділіть щодня хоча б 20 хвилин розслабленню.
9. Правильно харчуйтеся, уникайте надмірного вживання алкоголю, кофеїну, краще відмовитися від шкідливих звичок повністю.
10. Дотримуйтесь графіка сну, максимально ефективно використовуйте час, щоб не лягати спати надто пізно. Не дивіться телевізор перед сном, краще почитайте хорошу книгу або послухайте спокійну негучну музику. Намагайтеся мінімізувати сторонні шуми і подразники, коли засинаєте.

https://tpkpvfp.org.ua/10-zhovtnya-vsesvitnij-den-psyhichnogo-zdorov-ya-world-mental-health-day/

Учням, батькам 

Як перестати поспішати: поради психолога 

 Не квапся та насолоджуйся моментом. У метушні та постійній гонці з часом ми не помічаємо, що по-справжньому важливі справи так і залишаються невирішеними. Як навчитися не поспішати і при цьому все встигати, розповіла  Ольга Жадан, сімейний психолог. 

По-перше, з величезного списку щоденних справ виділяйте одне-два дійсно важливих і намагайтеся сконцентруватися на них. Не завжди швидкість виконання так важлива, як якість результату роботи. Вмійте всю свою увагу зосередити на одній першочерговій справі, а завдання менш значущі цілком можуть почекати. 

По-друге, не прагніть виконати кілька завдань одночасно, навряд чи вийде. Пам’ятайте – менше, але краще. Відчуваючи, що не встигаєте, підганяючи себе, ви перебуваєте в стані напруги, а такий стан безумовно викликає стрес. Адже ви хочете отримувати задоволення від свого життя? В такому випадку – геть метушню. 

По-третє, знайдіть у своєму завантаженому графіку хоча б 15 хвилин, в які можливо максимально відключитися. В ідеалі – побути на самоті, прогулятися на свіжому повітрі, послухати улюблену музику або прочитати кілька сторінок давно відкладеної книги. І не забудьте вимкнути телефон. Протягом робочого дня такі короткі перерви чудово перезавантажують мозок. І вже повірте, світ не завалиться, вас не звільнять та й взагалі нічого страшного не станеться, якщо ви дозволите собі такі приємні розслабляючі хвилини. 

По-четверте, встигнути можна дійсно багато, якщо менше метушитися та панікувати через дрібниці. 

По-п’яте, спробуйте розпланувати свій щоденний графік таким чином, щоб знаходилось досить часу для відпочинку, для спілкування з рідними і дітьми. Не варто звалювати на себе занадто багато. 

Життя на межі можливостей навряд чи можна назвати повноцінним. 

Пам’ятайте, тільки ви несете відповідальність за якість свого життя і за те, наскільки воно буде наповнено приємними подіями та радістю.

 Щастя в дрібницях і всюди, а якщо поспішати, то його важко помітити. Насолоджуйтеся кожним ковтком ранкової кави, кожною ледь помітною усмішкою старого друга, кожним трепетним – Доброго ранку! Навчіться помічати важливе, цінувати свій час, насолоджуватися і ви неодмінно все встигнете.

 https://acc.cv.ua/news/storystorynka/tsikavo/yak-perestati-pospishati-poradi-psihologa-55345. 

 Батькам

https://uzingimnaziya.wixsite.com/gimnazia/psihologichna-sluzhba

 Учням,батькам

РЕЛАКСАЦІЙНІ ВПРАВИ

ДЛЯ ДІТЕЙ ТА ПІДЛІТКІВ

1.    Вправа «Ліфт».

         Покладіть долоню на живіт. Уявіть, що живіт – це перший поверх будинку. Трохи вище – шлунок – це другий поверх. Потримайте там долоню. Тепер покладіть її на груди й уявіть, що це третій поверх. Приготуйтеся, ми починаємо «поїздку на ліфті». Вдихніть ротом глибоко і повільно так, щоб повітря дійшло до першого поверху – до живота. Затримайте подих. Видихніть ротом. Вдихніть і «підніміть ліфт» ще на один поверх – до грудей. Затримайте подих. Видихніть ротом. Під час видиху ви відчуваєте, що напруження та хвилювання виходить із тіла, немов із дверей ліфта (декілька разів).

2.     Вправа «Летючий килим».

         Ми на чарівному килимі-літаку плавно і повільно піднімаємося. Він несе нас по небу, тихенько погойдує, заколисуючи. Вітерець ніжно обдуває втомлені тіла, відпочиваємо… Далеко внизу пропливають будинки, ліси, ріки й озера… Поступово килим-літак починає зниження й приземляється в нашій кімнаті… потягуємося, робимо глибокий вдих і видих, розплющуємо очі.

3.    
  Вправа «Метелик».    

     Заплющте очі і слухайте мій голос. Дихайте глибоко і спокійно. Уявіть собі, що ви сидите на галявині у прекрасний літній день. Просто перед собою бачите чудового метелика, який пурхає із квітки на квітку. Простежте за рухами його крил. Рухи легкі та граціозні. Тепер нехай кожен уявить, що він метелик, що в нього гарні великі крила. Відчуйте, як ваші крила повільно і плавно рухаються вгору-вниз. Насолоджуйтеся відчуттям ширяння в повітрі. А тепер гляньте на строкату галявину, над якою летите. Подивіться, скільки на ній яскравих квітів. Знайдіть очима найгарнішу квітку й поступово починайте наближатися до неї. Ви вже відчуваєте її аромат… Повільно і плавно ви сідаєте на м’яку пахучу середину квітки. Вдихніть ще раз її пахощі і… розплющте очі. Розкажіть про свої відчуття.

4.     Вправа «Засмагаємо».

Уявіть собі, що ноги засмагають на сонечку (витягніть ноги вперед, сидячи на стільцях). Підніміть ноги вверх, потримайте їх так. Ноги напружилися. Напружені ноги стали твердими, кам’яними. Опустіть ноги. Вони втомилися, а тепер відпочивають, розслаблюються. Як добре, приємно стало. Вдих – пауза, видих – пауза.

Ми прекрасно засмагаємо! Вище ноги піднімаємо!

Тримаємо … Тримаємо … Напружуємо …

Загораємо! Опускаємо… Ноги не напружені, розслаблені.

5.     Вправа «Кулька».

Уявіть, що ви надуваєте повітряну кулю. Покладіть руку на живіт. Надувайте живіт, ніби це велика повітряна куля. М’язи живота напружуються. Це сильне, неприємне напруження! Зробіть спокійний вдих животом так, щоб рукою відчути невелике напруження м’язів. Плечей не піднімайте. Вдих – пауза, видих – пауза. М’язи живота розслабилися, стали м’якими. Тепер легко вдихніть знову. Повітря легко входить всередину. І видих вільний, ненапружений.

От як кульку надуваємо! А рукою перевіряємо (вдих)

Кулька лопнула, видихаємо. Наші м’язи розслаблюємо

Дихається вільно… легко… рівно… глибоко…»

6.     Вправа «Кораблик». 

Уявіть собі, що ви на кораблі. Хитає. Щоб не впасти, розставте ноги ширше й притисніть їх до підлоги. Руки зчепіть за спиною. Хитнуло праворуч – притисніть до підлоги праву ногу (права нога напружена, ліва розслаблена, трохи зігнута в коліні, носком торкається до підлоги). Випряміться! Розслабте ногу. Хитнуло в інший бік – притисніть до підлоги ліву ногу. Випряміться. Вдих – пауза, видих – пауза. Стало палубу качати! Притисніть ноги до палуби! Міцніше одну ногу притискаємо, а другу розслабляємо. Виконайте вправу по черзі для кожної ноги. Далі ще раз повторити позу спокою:

7.    Вправа «Ганчіркова лялька і солдат».

         Станьте і розташуйтеся так, щоб навколо кожного з вас було вільне місце. Повністю випряміться, як солдати. Застигніть у позі «струнко», немов ви скам’яніли, і не рухайтеся. А тепер нахиліться вперед і розставте руки, щоб вони бовталися, як мотузки. Станьте такими ж м’якими й рухливими, як ганчіркова лялька. Злегка зігніть коліна і відчуйте, як ваші кістки стають м’якими, а суглоби – дуже рухливими… Тепер знову покажіть солдата, абсолютно прямого і негнучкого (10 с). Знову станьте ганчірковою лялькою, м’якою, розслабленою й рухливою. А тепер знову станьте солдатом (10 с)… Ганчірковою лялькою… (декілька разів). Тепер потрясіть руками, начебто ви хочете струсити з них крапельки води. Стряхніть крапельки води зі спини… Тепер стряхніть воду з волосся. Тепер – із верхньої частини ніг і ступень.

8.     Вправа «Лимон».    

Опустити руки вниз і уявити собі, що в правій руці знаходиться лимон, з якого потрібно вичавити сік. Повільно стискати якомога сильніше праву руку в кулак. Відчути, як напружена права рука. Потім кинути «лимон» і розслабити руку. Виконати це ж вправу лівою рукою.

Я візьму в долоню лимон.

Відчуваю, що круглий він.

Я його злегка стискаю –

Сік лимонний вичавляю.

Все в порядку, сік готовий.

Я лимон кидаю, руку розслабляю.

9.    Вправа «Спляче кошеня».

         Уявіть собі, що ви веселі кошенята. Кошенята ходять, вигинають спинку, махають хвостиком. Але от кошенята втомилися (пауза), почали позіхати, лягають на килимок і засинають. У кошенят рівномірно піднімаються й опускаються животики, вони спокійно дихають (повторити 2 - 3 рази).

10.                       Вправа «Сонечко і хмарка».

         Уявіть собі, що ви засмагаєте на сонечку. Але ось сонце зайшло за хмаринку, стало холодно –  всі стиснулися в грудочку щоб зігрітися (затримати дихання). Сонечко вийшло з-за хмаринки, стало жарко – всі розслабилися (на видоху). Повторити 2 - 3 рази.

11.                       Вправа «Морозиво».

Станьте прямо, руки витягніть вгору. Напружте всі м’язи тіла і уявіть, що ви змерзли в такому положенні, ніби морозиво. Пробудьте в м’язовій напрузі пару хвилин. Потім уявіть, як ніби на вас світить тепле сонечко, і ви починаєте повільно, поступово танути. Першими розслабляються пальці рук, потім кисті, лікті, плечі, і так далі. Виконуйте вправу до повного розслаблення всього тіла. Якщо так буде зручніше, то можна виконати цю вправу і лежачи. Повторювати вправу можна багаторазово, поки ви відчуєте, що всі м’язи тіла повністю розслабилися.

12.                       Вправа «Пружинки».

Уявіть, що на підошвах ваших ніг – пружини. Починаємо стрибки на місці, ноги поступово напружуються все більше і більше, немов ви дійсно стрибаєте на пружинах. Після максимального напруження – в черговий раз приземляємося і повністю розслаблюємо ноги і все тіло, наче пружинки з вас нарешті зняли. До речі, ця вправа може допомогти і в екстреній ситуації. Якщо ви відчули сильний стрес, то швидке розслаблення здатні дати саме стрибки на місці (20 стрибків) або присідання (теж 20 разів).

13.                       Вправа «Силач» .  

Уявіть, що Ви піднімаєте штангу. Це дуже важко, Ви відчуваєте напругу в тілі все більше і більше. Підняли штангу – максимально напружуємо тіло, руки вгору. Потім різко «кидаємо» штангу, і повністю розслаблюємо тіло, відпочиваємо.

14.                      
Вправа «Хмари».

Лежачи на спині, розслабтеся, дихайте животом. З кожним видихом уявіть, що всі ваші біди і проблеми вилітають з повітрям, і перетворюються на білі, пухнасті хмари. Уявіть, що Ви лежите на зеленій травичці, дивлячись в небо, і спостерігаєте як теплий, літній вітер відносить ці хмари все далі, за горизонт. Тепле сонечко гріє вас, і заповнює утворену всередині порожнечу своїм теплом. Вдихайте це тепло з кожним вдихом. Продовжуйте, поки не відчуєте, що ваша свідомість повністю очистилася від негативних думок.

15.                       Релаксація «Море».  

Сядьте зручніше, заплющте очі і уявіть собі прогулянку берегом моря. Що ви бачите? Мабуть, сріблясте море, небо з легкими хмаринками, яскраве тепле сонце, жовтий гарячий пісок під ногами, чайок, що кружляють над хвилями…Ви чуєте шум прибою, і вам стає спокійно і затишно…А повітря на морі прохолодне і свіже… вдихнемо його повільно через ніс…а потім повільно видихнемо…і ще глибокий вдих – і видих (кілька разів). А тепер будемо дихати діафрагмою. Вона розташована над шлунком. Покладіть руку на живіт і зробіть повільний вдих (кілька разів). Тепер ви відчуваєте, що в голові – ясні думки, а в тілі – нова енергія та життєрадісність. Зараз відкрийте очі і посміхніться. 

 

https://naurok.com.ua/relaksaciyni-vpravi-dlya-ditey-ta-pidlitkiv-33420.html

 

 Батькам 

Розвиваючі ігри для дітей: ТОП-10 корисних розваг

ДІТИ

Ігри для дітей - це не просто розваги, а й можливість набуття нового досвіду, знань і навичок. Як розвивати дитину весело і з взаємним задоволенням.

Спеціально для тебе ми підібрали 10 цікавих і веселих розвиваючих ігор для дітей, завдяки яким можна гарно провести час разом із дитиною, подуріти, зайняти її, коли зайнята сама, а також легко освоїти літери, рахунок та інші премудрі науки.

1. Розвиваючі ігри для дітей: фантазер

Візьми якусь дитячу книжку з картинками. Уважно розгляньте картинки разом із малюком і придумайте історію, не пов'язану з тією, про яку написана книга. Кілька разів виконайте це разом, а потім дитина і сама долучиться до вигадування.

       2. Розвиваючі ігри для дітей: детектив

Інший варіант цієї гри, коли мама, не показуючи малюкові картинку, розповідає, що на ній зображено і зариває книгу. А дитина повинна знайти цей малюнок, орієнтуючись за маминим описом. Потім помінятися ролями: описує дитина, шукаєш ти.

3. Розвиваючі ігри для дітей: озвучка

Дуже весела гра для дітей і дорослих виходить, коли в телевізорі відключається звук, а на мультики, кіно або новини придумується власна озвучка. Дитина услід за дорослими перевтілюється на справжнього артиста!

4. Розвиваючі ігри для дітей: циферки

Підготуй 10 карток з яскравими цифрами від 1 до 10. Розкажи дитині, як називаються цифри, а потім розклади картки по підлозі в кімнаті або по всій квартирі. Завдання маляти приносити батькам картку з цифрою, яку вони назвали. І біг, і пошуки, і навчання!

5. Розвиваючі ігри для дітей: алфавіт

Підготуй невеликі картонні картки з барвистими буквами. Склади їх у мішечок. Нехай малюк по черзі дістає картки, а ти називай обрану букву. Завдання маляти придумати слово, яке починається на цю букву. А ще спробуйте це слово зобразити.

6. Розвиваючі ігри для дітей: сніжки

На широке блюдо або піднос насип гірку манної крупи. Назви цю споруду сніжним занесенням і видай дитині грабельки і лопатку для гри в пісочницю. Машини застрягли в снігу, і ви маєте прийти до них на допомогу. Також можна протоптати ляльковими ніжками стежки в снігу, розплутати звірині сліди тощо. А от потім озброюйся, матуся, пилососом і готуйся до великого прибирання.

7. Розвиваючі ігри для дітей: вгадай

Зав'яжи малюкові очі шарфиком і давай у руки по черзі різні предмети: м'яку іграшку, м'яч, тарілку, зернятка, книгу тощо. Завдання дитини - вгадати на дотик, що у нього в руках. Ускладнити гру можна, якщо вгадувати речі по запаху або, наприклад, за смаком.

8. Розвиваючі ігри для дітей: кроки

Дай малюкові завдання порахувати, скільки кроків від будинку до хвіртки, від хвіртки до паркану, від паркану і до найближчого дерева, стовпа, магазину тощо. Запропонуй прикинути на око, яка відстань далі або ближче, а потім перевірити це кроками. Це заняття допоможе дитині краще усвідомлювати і розраховувати відстані.

9. Розвиваючі ігри для дітей: пластилін

Взагалі пластилін - просто універсальний інструмент для розвитку як моторики пальчиків, так і фантазії дитини. Уважно розглянь із малюком букви: скільки паличок, колечок, закарлюк і гачків у кожній із них. А потім спробуй виліпити з малюком пластилінові літери, дивлячись на справжні. Найвдаліші залиш на видноті і не забувай хвалити дитину за правильні літери. Потім ліпіть і вивчайте нові літери.

10. Розвиваючі ігри для дітей: тіні

Загадково і заманливо показувати театр тіней на стінці при запаленій свічці. Тут включається фантазія і творчість. Але не варто обмежуватися лише літаючими пташками або гавкаючими собаками із рук. Виріж разом із дитиною з паперу силуети героїв відомих казок, і розіграйте їх за ролями.

https://lady.tochka.net/ua/66492-razvivayushchie-igry-dlya-detey-top-10-poleznykh-razvlecheniy/

 Батькам

http://school285.org.ua/profile/kozhuhar-iryna-petrivna/

 Батькам

https://psychblog.odb

 

Проблеми навчання в школі. Психологічні проблеми в школі

Чому дітям важко в школі?

З кожним роком все більше збільшується кількість учнів з труднощами навчання. Уже з перших днів навчання в школі виявляється група учнів, які важко засвоюють програму з основних предметів.

На перші ж прояви шкільних труднощів слід звернути увагу, тому що з них починається серйозне відставання дитини в навчанні, втрата до неї інтересу і віри в свої сили. Якщо при цьому його карають - і педагог, і батьки (осудженням або більш крутими заходами), то бажання вчитися пропадає надовго, а часом і назавжди. Дитина починає вважати себе безпорадним, нездатним, а всі свої старання - марними. Психологи переконані: результати навчання залежать не тільки від того, можуть або не можуть осіб вирішити задачу, а й від того, наскільки він упевнений, що зможе вирішити цю задачу. Якщо ж невдачі слідують одна за одною, то природно, настає момент, коли дитина сама собі каже: «Ні, це у мене ніколи не вийде». Раз «ніколи», то намагатися нема чого! Кинуте мамою або татом між іншим: «Ну який же ти нетямущий!» - посилюють невпевненість дитини. Не тільки слово, а й просто ставлення, яке ви демонструєте (нехай навіть ненавмисно) докірливого поглядом, інтонацією, жестом, кажуть дитині часом більше гучних слів. Іноді батьки виправдовуються: «Та я його за оцінку не лаю, але сидіти-то на уроці спокійно може ?!» Справа в тому, що для дитини не настільки істотно, ніж ви незадоволені, за що лаєте, в чому дорікаєте - за погані оцінки чи за погану поведінку, за те, що крутиться на уроці, або за те, що не зрозумів навчальне завдання. Сенс один: мене лають - значить, я поганий, ні на що не годжуся.

1. Слабкий рівень розвитку здібностей

У кожної дитини свій рівень розвитку пам'яті, мислення, уваги і своя межа можливостей. Хтось легко вчиться на одні п'ятірки, а кому-то треба докласти величезних зусиль, щоб отримати тверду трійку. Якщо Ви підозрюєте, що Ваша дитина погано вчиться саме з цієї причини, підтвердити або спростувати ваше припущення може дитячий психолог. Він проведе ряд психодіагностичних досліджень і розповість Вам: чи дозволяють інтелектуальні можливості дитини успішно освоювати шкільну програму.

2. Прогалини в знаннях з навчальних предметів

В основному, така проблема зустрічається у часто відсутніх в школі дітей, або у дітей з повільним темпом засвоєння інформації (їм не вистачає навчального часу, щоб зрозуміти і вивчити тему, а клас вже йде далі за шкільною програмою). Поступово наростаючи, такі прогалини в знаннях з предмету призводять до того, що дитині все більше і більше треба докладати зусиль для розуміння нового матеріалу.

3. Завищені вимоги до успішності

Багато батьків хочуть пишатися успіхами своєї дитини, мріють, щоб він в школі отримував тільки хороші оцінки. Але яких зусиль повинен для цього докласти сама дитина, чи завжди він може відповідати Вашим очікуванням?

Високі вимоги, особливо в поєднанні з різними покараннями за їх невиконання, часто створюють у дитини відчуття, що батьки люблять і приймають його, тільки коли він успішний і йому є чим пишатися. І тоді, якщо дитина в змозі виконати вимоги батьків, він вчиться добре всяку ціну. У тому числі і ціною недосипання, відмови від спілкування з друзями, захоплень і т.д. Це може привести до перевтоми, нервових зривів, депресії, появи страху зробити помилку і інших негативних наслідків.

Ще сумніше, якщо дитина не в змозі виконати вимоги батьків, з різних причин: не вистачає здібностей, недостатньо сили волі, щоб просиджувати годинник над підручниками і ін. Тоді стикаючись з невдачею (низькими оцінками), дитина гостро її переживає. Батьки ж часто погіршують ситуацію своєю критикою і невдоволенням. Все це повторюється з разу в раз, дитина відчуває себе безпорадним і поступово перестає вірити в свої сили, в результаті: втрата інтересу до навчання, відмова від виконання домашніх завдань, прогули, заклад подвійних щоденників (для батьків і для школи) і т.д .

4. Невміння підпорядковувати свою поведінку правилам і вимогам

Тут важливо відзначити, що є діти, які не вміють і діти, які фізично не можуть контролювати свою поведінку (діти з гіперактивністю і порушенням уваги, неврологічними захворюваннями та ін.)

Проблеми, зумовлені фізіологічними особливостями діяльності мозку, як правило, не можна компенсувати тільки заходами педагогічного і психологічного впливу, тут потрібно ще і медична допомога. У тих випадках, коли мова йде про невміння і небажання підкорятися існуючим вимогам, наші зусилля будуть спрямовані на створення позитивного ставлення до правил, опрацювання навчальної мотивації, актуалізацію потреби бути прийнятим і, можливо, перебудову всієї системи норм і правил поведінки. Для цього може знадобитися тривалий час і глибока спільна робота самої дитини, її батьків і психолога.

5. Конфлікти в школі (з дітьми або вчителями)

Така проблема досить рідко зустрічається у дітей, що навчаються в початковій школі, частіше з цим стикаються батьки підлітків. Справа в тому, що є дуже велика різниця між цими двома віками. Дітям молодшого шкільного віку дуже важливі успіхи в навчанні, тому найбільшу симпатію викликають однокласники, які добре вчаться і не відчувають проблем з поведінкою. Учитель для них найчастіше важливий і авторитетна людина.

У підлітків же все зовсім по-іншому: для них важливіше, як вони виглядають в очах однолітків, чи користуються вони авторитетом і повагою однолітків, чи приймають їх однокласники. Значення постаті вчителя і шкільних успіхів відходять на другий план. Тому, щоб вирішити проблему відносин в класі молодшому школяреві необхідно стати успішним у навчанні, у підлітка ж навпаки - конфлікти в класі можуть провокувати значне падіння успішності. І тільки вирішивши хвилюючі підлітка питання відносин в школі, він може зосередитися на навчанні.

Конфлікти трапляються в будь-якому колективі, і якщо дитина вміє з ними справлятися, то нічого страшного в цьому немає. Небезпека настає тоді, коли ситуація виходить з-під контролю і стає несприятливою для дитини (впливає на його статус в колективі, емоційне благополуччя, право на отримання об'єктивних оцінок і т.д.).

 

6. Відсутність інтересу до навчання

Ця причина рідко зустрічається сама по собі, набагато частіше небажання вчитися є наслідком різних труднощів, з якими дитина стикається в зв'язку зі школою: невдачами, конфліктами, частою критикою вчителів і батьків, постійним відчуттям, що він гірший за інших і т.д. Тобто будь-яка з вищеописаних проблем може привести до відсутності інтересу до навчання. В цьому випадку необхідно зрозуміти, що є первинної проблемою, і приділити особливу увагу її вирішенню.

Тільки розібравшись, які фактори привели до зниження успішності і небажанню вчиться, Ви зможете ефективно допомогти дитині. Адже в різних випадках потрібні різні методи допомоги.

Що ж можуть батьки, якщо шкільні труднощівсе ж з'явилися?

перше - не використовуйте їх як особисту трагедію, не впадайте у відчай і, головне, намагайтеся не показати свого засмучення і невдоволення. Пам'ятайте: ваша головна задача - допомогти дитині. Тому приймайте і любите його таким, яким він є, тоді йому буде легше в школі.

Друге - налаштуйтеся і приготуйтеся до того, що вам має бути тривала спільна робота з дитиною (одному йому не впоратися зі своїми проблемами).

третє - ваша головна допомога: підтримувати його впевненість в своїх силах, постаратися зняти з нього почуття напруги і провини за невдачу. Якщо ви зайняті своїми справами і уриває хвилинку, щоб запитати, як справи, чи насварити, - це не допомога, а основа для виникнення нових проблем.

четверте - забудьте фразу «Що ти сьогодні отримав?» Не вимагайте від дитини негайного розповіді про свої шкільні справи, особливо якщо він засмучений або засмучений. Залиште його в спокої, він розповість вам все, якщо буде впевнений у вашій підтримці.

п'яте - не обговорюйте проблеми дитини з педагогом в його присутності. Краще зробити це без нього. Ніколи не корите, не лайте дитину, якщо поруч його однокласники чи друзі. Не варто підкреслювати успіхи інших дітей, захоплюватися ними.

шосте - цікавитися виконанням домашніх завдань слід тільки тоді, коли ви постійно допомагаєте йому. При спільній роботі наберіться терпіння. Адже робота з подолання шкільних труднощів дуже втомлює і вимагає вміння стримуватися, не підвищувати голос, спокійно повторювати і пояснювати одне і те ж кілька разів - без докорів і роздратування. Типові батьківські скарги: «Немає жодних сил ... Все нерви вимотав ...» зазвичай такі заняття закінчуються сльозами: «Не можу стримуватися, кричу, а то буває і тресну». Розумієте, в чому справа? Не може стриматися доросла людина, а винен - дитина. Себе всі батьки шкодують, а ось дитину - дуже рідко ...

Чомусь батьки вважають, якщо є труднощі в листі, потрібно більше писати; якщо погано читає - більше читати; якщо погано рахує - більше вирішувати прикладів. Але ж це стомлююче, що не дає задоволення заняття вбиває радість самої роботи! Тому не перевантажуйте дитину тим, що у нього не виходить.

Дуже важливо, щоб під час занять вам ніщо не заважало, щоб дитина відчувала - ви з ним і для нього. Ніколи не вимагайте, щоб дитина відразу починав виконувати завдання самостійно. Спочатку розберіть все з ним разом, переконайтеся, що всі йому зрозуміло.

Не менш важливо вирішувати, з ким із дорослих дитині краще робити уроки. Мами зазвичай м'якші - але у них часто не вистачає терпіння, та й емоції бувають через край ... Папи жорсткіше, але спокійніше. Намагайтеся уникати таких ситуацій, коли один з дорослих, втрачає терпіння, викликає на зміну і «на розправу» іншого.

Дитина, що має шкільні проблеми, тільки в рідкісних випадках буде повністю знати, що йому задано на будинок. І тут немає злого умислу: справа в тому, що домашнє завдання майже завжди дається в кінці уроку, коли в класі вже шумно, а ваш «відстає» учень втомився, і майже не чує вчителя. Тому вдома він абсолютно щиро може сказати «Нічого не задали». В цьому випадку справьтесь про домашнє завдання у однокласників.

При приготуванні домашніх завдань загальна тривалість безперервної роботи не повинні перевищувати 20-30 хвилин. Паузи після такої роботи є обов'язковими!

Не прагніть будь-яку ціну і не шкодуючи часу зробити все відразу.

сьоме - постарайтеся знайти контакт з учителем, адже дитині потрібна допомога і підтримка з обох сторін.

восьме - найважливіше при наданні допомоги дитині - це винагорода за його працю, причому не тільки на словах. На жаль, батьки часто забувають про це. А якщо цього не робити, дитина, починаючи працювати, може подумати: «Немає сенсу намагатися, ніхто не помітить моїх успіхів». Винагорода обов'язково; це може бути спільна прогулянка, похід в зоопарк, в кіно ...

Дев'яте – дітям зі шкільними проблемами необхідний розмірений і чіткий режим дня. Треба не забувати: такі діти зазвичай неспокійні, що не зібрані, а значить, дотримуватися режиму їм зовсім не просто.

Якщо дитина насилу встає, чи не смикайте його, не квапте, що не підганяйте зайвий раз; краще поставте будильник на півгодини раніше.

Мабуть, найважче час - вечір, коли пора лягати спати. Батьки прагнуть швидше укласти маленького учня в ліжко, а він, як може, тягне час. Нерідко це закінчується сваркою, сльозами, докорами. А потім дитина довго не може заспокоїтися і заснути ... Можна надати йому деяку свободу (дозволивши лягати не рівно о дев'ятій, а з дев'яти до пів на десяту). Дуже важливий повний (без будь-яких навчальних завдань) відпочинок в неділю і особливо під час канікул.

 десяте , і останнє - своєчасність і правильність вжитих заходів значно підвищує шанси на успіх. Тому, якщо ви самостійно не можете визначити, що заважає вашому чаду встигати в навчальній діяльності та як йому допомогти, або не до кінця впевнені в правильності своєї позиції по відношенню до дитини, найкраще звернутися за допомогою до фахівців (психолога, педагога, логопеда, невролога, дитячого психіатра). Вони допоможуть встановити причину шкільних труднощів, і підкажуть, як вийти з ситуації, що створилася. І виконуйте всі їхні рекомендації!

Проблеми школярів - досить серйозне випробування, як для наших дітей, так і для нас, їхніх батьків, адже кожен з нас хоче бачити свою дитину веселим і щасливим. Одна справа якщо проблемним питанням стає «домашку» з англійської та вже зовсім інше, якщо дитина взагалі не хоче йти в школу, яка стає для нього символом випробувань, принижень і синонімом поганого настрою. Що робити, якщо батьки розуміють, що відвідування дитиною навчального закладу перетворилося на катування? Давайте обговоримо і спробуємо в нашому сьогоднішньому матеріалі знайти вирішення найголовніших шкільних проблем.

https://actionvideo.ru/uk/soviet/problemy-obucheniya-v-shkole-psihologicheskie-problemy-v-shkole.html